Зокрема Юлія Дарницька, директорка Агенції Регіонального розвитку, депутатка Чернігівської міської ради, закликала суб’єктів ринку бути відповідальним з рекламним контентом, а споживачів не бути байдужим при виявлення випадків дискримінаційної реклами і звертатись зі скаргами до Чернігівського регіонального представництва Індустріального Гендерного Комітету з Реклами.

Ярослава Сусла, директорка Туристичного інформаційного центру Чернігівської міської ради, нагадала присутнім щодо нових вимог Концепції оформлення зовнішніх фасадів будинків з об’єктами громадського призначення в Чернігові та зразки неприпустимого розміщення рекламних конструкцій, особливо з урахуванням почутого звіту.

Валентина Ігнатенко, головна спеціалістка сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового та пробірного законодавства Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області навела приклади виявленої дискримінаційної реклами за останні 5 років та кейси щодо боротьби з такими випадками, в тому числі через сплату штрафів.

До основних висновків дослідження варто віднести такі:

-     Сексистська реклама не призводить до запам’ятовування бренду, а також відволікає увагу від об’єкту реклами. Назва торгової марки запам’ятовується в 3 рази краще при перегляді недискримінаційної реклами, аніж дискримінаційної

-     Серед основних рекламних сюжетів, які респондент(к)и вважають захоплюючими – сюжети самовдосконалення (переважно спортивних брендів); сюжети з екстримом; сюжети з домашніми улюбленцями; сюжети, що пропагують родинні цінності тощо.

-     Не подобаються опитаним сюжети із «пласким» або «нижче поясу» гумором; реклама, що транслює завідомо неправдиву, викривлену інформацію; реклама із зображанням оголеного тіла, коли оголення не має відношення до товару чи послуги або способу їх споживання тощо.

-     32% споживачів/ок готові скаржитися на сексистську рекламу. Частка тих, хто має досвід подання скарг по 10% опитаних як серед жінок, так і чоловіків.

-     Простежується зростання рівня обізнаності споживачів/ок про шкідливий вплив сексизму в рекламі та, відповідно, їх готовність відмовитись від товарів/послуг бренду, що використовує сексистські рекламні меседжі.

-     Сегменту, який би стабільно позитивно ставиться до сексистської реклами за всіма категоріями, протягом дослідження виявлено не було. Тож, можна стверджувати, що сексистська реклами сприймається більшістю споживачів та споживачок негативно.

Повний текст дослідження розміщено на сайті http://library.fes.de/pdf-files/bueros/ukraine/18251.pdf та візуалізовано в анімації https://www.youtube.com/watch?v=bw2hsbXGor8&ab_channel=FESGlobal.

Презентацію результатів «Дослідження ставлення населення України до дискримінаційної за ознакою статі реклами» проведено з просвітницькою метою для попередження проявів використання суб’єктами ринку дискримінаційної реклами за ознакою статі.

У разі виникнення виявлення рекламних зразків дискримінаційної реклами за ознакою статі звертайтесь до Чернігівського регіонального представництва Індустріального Гендерного Комітету з Реклами за тел. +380639813458 чи e-mail marketing.chntu@gmail.com.